Алісаестетка, цінителька життя, гедоністка, знавчиня себе і своїх бажань. Ми поговорили про те, чи існують правила та етикет дарування, що дарувати людині, яка не любить сюрпризи, а також, чи доречно передарювати подарунки.

Подарунок – то моє бажання освідчитися в своїх почуттях.

Ти більше любиш дарувати чи отримувати подарунки і чому?

Я часто розмірковую над цим і наче я люблю і те, й інше. Але якщо треба обрати, я зазвичай уявляю світ, в якому мені б було неможливо отримувати подарунки, але можна було б дарувати, і навпаки – світ, де я б не могла дарувати сама, але могла б отримувати подарунки від інших. В такому випадку я скоріше погодилась би на перший варіант, бо для мене подарунок – то моє бажання освідчитися в своїх почуттях. А отримання подарунку я сприймаю як освідчення від тієї людини, що дарує. Проте в неї це може бути зовсім про інше, в неї може бути своя мова освідчення. Тому мені важливіші висловлення почуттів моєю мовою, а отже дарувати самій – для мене більше кайфу.

Подарунки підбираю без жодних правил, і не завжди з якоїсь причини.

Що означає для тебе дарувати? Про що це? Розкажи. 

Для мене дарувати – це наче поговорити з людиною. Перше, що приходить на думку, подарунок – це про любов, але це звісно не так. Для мене це скоріше як освідчитися в почуттях, які можуть бути різними. Іноді даруєш, але це наче як сказав людині, що вона тобі не подобається. 

Є офіційні подарунки, і це теж про те, щоб висловити своє ставлення. Навіть подарунок на «відчепись» – це теж про байдужість до того, кому даруєш, чи щось інше. В кожного своє. Я завжди вкладаю сенси в свої подарунки.

Дарувати варто те, що людина сама собі з різних обставин чи обмежень не зможе/не стане/не дозволить зробити чи купити.

Розкажи про правила дарування. Що і коли не варто чи неприпустимо дарувати? Як ти підбираєш подарунки?

Якщо для мене подарунки про почуття, то я проти правил в цій сфері. Можливо й існує якийсь етикет чи навіть прикмети. Іноді чую від інших щось на кшталт: не можна дарувати годинники чи пустий гаманець, але я не сильно цим переймаюся. Тому подарунки підбираю без жодних правил, і не завжди з якоїсь причини. Єдине, пам’ятаю тато вчив з дитинства – якщо тобі щось треба від людини і ти даруєш їй подарунок, то межа між подарунком вдячності (після того, як ти щось отримав) і хабарем (до того, як ти щось отримав), дуже тонка, тож треба добре подумати в такому випадку. А ще мій тато вважав: дарувати варто те, що людина сама собі з різних обставин чи обмежень не зможе/не стане/не дозволить зробити чи купити. І це найчастіше не про вартість. Це про те, що відкладається, як річ не першої необхідності, чи є певні психологічні бар’єри для цього, чи людина не знає, як це зробити, де знайти чи як досягти. Часто використовую це правило.

Як зрозуміти, це хороший подарунок, який я збираюсь подарувати, чи ні? 

Я вважаю, що поганих подарунків не буває. Бувають невідповідні людині чи ситуації. Про ситуацію сказати складніше, бо їх може бути досить багато. Єдине, що зазначу: варто розуміти, чи буде людині зручно прийняти ваш подарунок в тому місці, де це станеться. Наприклад, не вручити величезний букет, коли людині потім треба буде з ним гуляти містом, чи щось важке, коли людина не вдома і їй доведеться думати про доставку.

Щодо відповідності людині, то я би всіх людей розділила умовно на дві категорії: ті, що люблять сюрпризи, і ті, що не люблять. Тож якщо хочеться бути впевненим, що твій подарунок викличе приємні емоції, бажано розуміти, до якого типу належиш ти і та людина, якій ти даруєш. Звісно, що в тих, хто не любить сюрпризи, варто запитати, що вони хочуть отримати у подарунок. Найчастіше такі люди це знають і навіть мають список подарунків (благо, зараз це все більш розповсюджене явище).

А для тих, хто любить сюрпризи, можна дарувати все, що завгодно та посилити ефект і зробити це у якійсь вау-спосіб (погратися з упаковкою, місцем чи супроводом до подарунку) – це ж сюрприз! Та хочу наголосити, що задоволеним має бути не лише той, кому дарують. Не треба забувати і про себе. Якщо ви любите робити сюрпризи і для вас дарувати щось замовлене це невимовно нудно, то на мою думку, краще обрати щось з віш-листа людини, але додати сюрприз від себе. Ваш настрій теж важливий, він впливатиме на подарунок. А якщо вам подобається дарувати щось, що буде обов’язково потрібне і бажане для людини, а вона прагне сюрпризу, можна в якості неочікуваного запропонувати сходити разом в магазин і вибрати їй щось, або надіслати посилання на декілька речей на вибір. Наприклад, я люблю дозовані сюрпризи. Тобто краще, щоб мені подарували те, що я замовлю, а вся креативність лежала в площині, як і де мені це вручити.

 Вау-спосіб – погратися з упаковкою, місцем чи супроводом до подарунку.

Найбільш неординарні подарунок, які ти отримувала і дарувала. Розкажи про них.

Для мене неординарність подарунку лежить у площині почуттів. Найбільш неординарні подарунки в мене були від коханого чоловіка, який дарував мені не стільки речі, скільки враження: яким чином, де і в які моменти він це робив. А зараз коханий дарує мені посмішку чи обійми кожен раз, як я думаю, що він має мене проклясти. Виявилося, що це найкращий і найнеочікуваніший, а отже, неординарний подарунок для мене.

Також в мене є декілька прикладів, коли друзі знали, що я дещо сильно хочу і дарували мені це без жодного формального приводу, просто за те, яка я з ними. Це теж найкрутіші подарунки. Або я отримувала щось на день народження, але в цікавий спосіб. Квіти для мене – найбільш ординарно-неординарний подарунок, бо це завжди про щось різне.

Щодо моїх подарунків, то всі вони ординарні.  Та я сподіваюся, що мій найкращий подарунок всім моїм друзям, любим і коханим – це щирий інтерес до них і бажання хоч трохи зробити їх життя кращим, доки я поруч.

Мій найкращий подарунок всім друзям, любим і коханим – це щирий інтерес до них і бажання хоч трохи зробити їх життя кращим, доки я поруч.

Можна дарувати почуття?

Я певна, що дарувати можна все, що завгодно: почуття, відчуття, емоції, тишу, настрій, природні явища…. 

Подарунки не віддарки? Можна їх передарювати?

Я спокійно ставлюся до того, що мій подарунок не буде потрібен чи його передарять комусь за будь-яких причин. Я вважаю, якщо ти щось даруєш людині, то ти з одного боку даруєш більше, ніж щось матеріальне, а з іншого – передаєш у повне розпорядження свій дарунок і вона вільна робити з цим все, що хоче. Я зазвичай прямо наголошую (здебільшого це стосується сюрпризів), що  нормально ставлюся, якщо мій подарунок буде припадати пилом у дальньому кутку, чи буде на смітнику, чи передарований комусь. Насправді ми і так знаємо, хто і як до нас ставиться.

Де ти обираєш подарунки? Порадь.

З огляду на все, що я розповіла раніше, стає зрозумілим, що неможливо це охопити – це буде весь світ!